Лінгвістика жестової мови (частина 2)
Важливим розділом лінгвістики жестової мови є Синтаксис, який вивчає співіснування жестів і порядок їх показу, а також інші особливості різних висловів – стверджувальних, заперечувальних, питальних, умовних, наказових.
Порядок показу жестів у реченні:
Найважливішим компонентом граматики жестової мови є використання простору, або розташування предметів та осіб у просторі. Завдяки властивості жестової мови можливо за найкоротший час передати значну кількість інформації, створити чіткий зоровий образ.
Порядок показу жестів в ЖМ достатньо гнучкий, вільний, в деяких випадках співпадає з порядком слів в словесній мові, в деяких – відрізняється. Залежить від того, що є найважливішим для особи, яка говорить, на що звертається найбільша увага.
В жестовій мові при розділі частин складного речення робиться пауза (кома), людина зупиняється і примружує очі, а в деяких випадках, навіть змінює положення тіла і міміку обличчя.
Стверджувальні речення:
В жестовій мові, як і в словесному реченні, в кінці вислову застосовується кивок голови, підборіддя опускається вниз, а також примружуються очі.
Питальні речення:
- загальні питання;
- спеціальні питання;
- альтернативні питання;
Заперечення:
Виявлено більше 20 засобів вираження заперечення, які умовно поділені на декілька груп:
- дійсно заперечувальні жести:
а) відмова від дії;
б) відсутність чогось.
- заперечувальні жести з додатковим значенням;
- жести, які вміщують заперечувальну форму дієслова;
- жести, які висловлюють заперечувальний стан, ставлення.
Наступна тема – Лексика, тобто запас жестів.
Умовно кажучи, лексику можна поділити на 2 групи:
- яку можна перекласти на словесну мову одним словом, тобто еквівалентна;
- характерна тільки для жестової мови, яка складається з великої групи без еквівалентної лексики, один жест вимагає перекладу словосполученням, а також еквівалентна лексика, яка не використовується в калькуючому жестовому мовленні.
Саме ці жести викликають найбільшу складність при вивченні жестової мови і, особливо, при перекладі на словесну мову. Багато з цих жестів можна перекласти ідіомами або фразеологізмами.
Можна вивчати лексику жестової мови і за іншими класифікаціями.
Синоніми – однакові за змістом;
Омоніми – одна форма, різний зміст. Існують повні омоніми, а також неповні, в яких деякий компонент відрізняється;
Архаїзми – ті жести які рідко вживані сучасним поколінням нечуючих.
Неологізми можна поділити на дві групи:
- якими користується молодь;
- які є функціональними неологізмами, необхідність появи яких викликана НТП.
Діалектні жести.
Запозичення з інших мов.
Ненормативна лексика
Спеціальна лексика.
Жести з різних регіонів можуть відрізняться від загально вживаних і це є доказом гідності, а не вадою жестової мови, вона збагачується, змінюється разом з розвитком спільноти нечуючих. А тому можна зробити висновок, що жестова мова – живий організм.
Звісно, не вивчаючи лінгвістики жестової мови, неможливо однозначно зрозуміти нечуючого.
Тому говорити про виховну і освітню роботу сурдопедагога, якій не володіє рідною мовою дитини, не розуміє її і не хоче вивчати – НОНСЕНС.
Людина, яка бере на себе відповідальність за виховання члена будь-якої спільноти, повинна володіти мовою цієї спільноти в повному обсязі. По-перше, для спілкування, а по-друге, для розвитку себе і своїх вихованців.
Мову повинні збагачувати грамотні носії, а не збіднювати невчені діти.
Результат заборони викладання предметів жестовою мовою ми вже маємо – нечуючих сприймають як безграмотних і навіть як розумово відсталих, хоча людина користується для спілкування своєю рідною мовою, яка відрізняється від звичайної словесної.
Жестова мова й сучасність
Збірник наукових праць
Київ 2006
Поделиться в соцсетях
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Комментарии могут добавлять только зарегистрированные пользователи.
Чтобы оставить комментарий Вам необходимо войти в систему либо зарегистрироваться
Рубрики:
- Диагностическая коуч-сессия
- Тип: Вебинар
- Юрченко Э.
- Персональная консультация «Дубль 2»
- Тип: Вебинар
- Юрченко Э.
КОММЕНТАРИИ