Лінгвістика жестової мови (частина 1)

Тема присвячена саме Жестовій Мові. Цей термін вважаю найбільш доцільним для використання в даному випадку.

Часто чую, що жестова мова не є повноцінною, тому що вона не має письмової форми. Але, по-перше, з точки зору лінгвістики, письмова мова не є доказом приналежності до мови. По-друге, велика кількість мов взагалі не має письмової форми. По-третє, знання структури жесту дозволяє записувати і окремі жести, і навіть жестові вислови. 

Ця система називається нотація. В світі існує декілька систем запису жестів, складні і більш простіші, в залежності від мети використання. Більшість спеціалістів вважають, що нотація корисна, особливо в комп'ютерній формі, наприклад, для досліджень жестових мов, для складання словників.

Але нотація не має значення ні для розвитку жестового спілкування нечуючих, ні для вивчення мови чуючими!

Важливо розрізняти поняття: жестова мова і калькуюче жестове мовлення (КЖМ). В основі КЖМ є граматика писемної, словесної, тобто лінійної мови, а рідна мова нечуючих є об'ємна і багатомірна, і тому в багатьох випадках складніша для вербалізації та сприйняття, розуміння чуючими.

Жестова Мова глухих є для чуючих іноземною мовою. Зазвичай оволодіння будь-якої іноземною мовою важливо почати з вивчення структури мови.

Перший розділ – Фонетика або Фонологія.

Фонема – то є неподільна одиниця мови. В словесній – це звук, в жестовій – неподільний компонент жесту. Кожен з них не має змістовного навантаження, а тільки разом вони перетворюються на значуще.

Першим дослідником жестової мови вважається американський вчений Уилліам Стоку, який виділив такі компоненти жесту:

- конфігурація;

- місце виконання; 

- напрямок руху;

- характер руху;

- обов'язковий немануальний компонент, або вираз обличчя.

При зміні одного з компонентів змінюється значення як лексичне, так і морфологічне

Наступний розділ – Морфологія.

Морфологія вивчає структуру слів і вираз граматичних значень в межах слів. У нашому випадку ми говоримо про вираз в жесті різних граматичних категорій. Нагадую, що граматика жестової мови абсолютно відрізняється від граматики словесних мов. 

Множина:

- повтором жесту: людина – люди, дерево – дерева, книга – книги;

- зміною жесту: людина – народ, волос – волосся, зуб – зуби;

- додаванням жесту: яблуко – яблука.

Приналежність:

Мій, свій, твій, мамина сумка, культура Австралії.

Закінченність – незакінченність дії:

- використання додаткового жесту: читати – прочитати;

- зміна характеру показу жесту: їсти – з”їсти, доганяти – догнати.

Активний – пасивний:

я розповідаю – мені розповідають, я навчаю – мене навчають.

Часові відносини: 

майбутнє, минуле, зараз, потім, за хвилину.

Ступінь порівняння: 

- зміна жесту;

- додавання жесту.

Цікаво, що в жестовій мові можна використовувати ступені порівняння не тільки з прикметниками, а ще і з дієсловами.

Кількісний та порядковий числівник:

Один – перший, п'ять – п’ятий.

Кількісні та часові значення

Три роки (вік) – три роки (назад) – три кілограми – три штуки;

Одна гривня – десять гривень;

Дві години (час зустрічі) – дві години (продовження дії).

Звісно морфологія жестової мови не обмежується тільки даними прикладами.

Продовження статті читайте у частині 2.